Українська стартап-спільнота в останній рік зіткнулась із низкою викликів: війна, неможливість виїхати у пошуку інвестицій, внутрішні інвестори або збідніли, або направляють кошти на волонтерство. Але є інший фактор – велика увага до України як країни й до всього українського в тому числі.
84% фаундерів, опитаних проєктом «Польсько-український міст стартапів», назвали основним джерелом її фінансування власні кошти та доходи, які вони отримують. Проте це не аксіома: вже у розпал війни у 2022 році значні суми залучили українські стартапи Unstoppable Domains – $65 мільйонів, Preply – $50 мільйонів, AirSlate – $51,5 мільйона.
Отже, як співали у відомій пісні, надія є. А редакція ProIT спробувала зібрати та систематизувати усі доступні джерела фінансування власних проєктів.
Друзі та дурні: де взяти перші $5 тисяч на MVP
У венчурному світі є термін FFF (Friends, Family, Fools). Досвідчені інвестори впевнені, що на первинному етапі розвитку проєкту найпростіше та найбезпечніше отримати гроші від родини, друзів або «дурнів».
Fools у цьому випадку – люди, які не мають досвіду в інвестуванні та можуть не розуміти ризиків, пов’язаних з інвестиціями. Це коло людей може не питати у вас бізнес-план і бути готовим до того, що не зможе повернути інвестовані гроші. Вони як правило дають гроші не через те, що вірять у проєкт, а тому, що вірять у вас. Тому вони не вимагають прописаний KPI чи докладні презентації або звіти.
У вас може бути лише ідея: без досвіду, обладнання та ресурсів.
Як зазначають учасники ринку, у такого фінансування є свої ризики. Оскільки гроші дають близькі люди, часто це відбувається без письмової фіксації й без детального проговорення умов інвестування. У результаті маємо зіпсовані відносини та непорозуміння. Тому варто «на березі» проговорити умови повернення коштів, адже люди, далекі від стартап-культури, можуть сприймати інвестовані гроші як позику. Відповідно, треба проговорити можливі сценарії розвитку стартапу та моделі повернення інвестицій для тих, хто повірив у вас на старті.
Варто укласти письмовий договір із кожним учасником FFF. Пропишіть суть бізнесу, умови внесення грошей та обов’язки обох сторін, умови виходу з проєкту, порядок розподілення майна на випадок банкрутства та відповідальність сторін у разі невиконання умов договору. Якщо людина, яка надала гроші, не може виступати у ролі ментора, то варто відразу домовитись про її неучасть у роботі бізнесу.
Проте ви маєте усвідомлювати ризик зіпсувати відносини з близькими людьми, якщо ваш проєкт провалиться. Уявіть, що станеться, коли ви скажете друзям та рідним, що гроші закінчилися, а проєкт не вдалося запустити.
Крім того, варто чітко оцінити потреби та сформувати мінімум, який не потребує багато інвестування, і створити MVP (мінімально робочий продукт) для тестування бізнес-моделі.
Уряд та донори: до $50 тисяч грантової допомоги на власні ІТ-стартапи
Воєнний стан обмежив чоловіків у пересуванні та значно ускладнив процес пошуку фінансування проєктів за межами України. Проте відкрив інші можливості – наразі існує багато грантових програм для українців, які надають безповоротне фінансування для відкриття та підтримки власної справи.
Найбільше фінансування обіцяє надавати Кабмін. Наразі програма для айтівців значиться у стадії розробки. У майбутньому ж можна буде безповоротно отримати в межах нової програми Уряду єРобота для створення або розвитку власного бізнесу гранти до 3,5 мільйонів гривень. Грант можна витратити на зарплату працівників, оплату консультаційних послуг, купівлю обладнання, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, маркетинг.
Мета програми – створення нових компаній та робочих місць у сфері високих технологій, а також збільшення ІТ-експорту. Отримувач гранту зобов’язаний створити від 3 робочих місць залежно від етапу життєвого циклу стартапу.
Проте існує й низка вже наявних програм. Ми відібрали деякі з них:
Програма «Цифрова Європа». Це частина довгострокового бюджету ЄС, багаторічної фінансової програми на 2021-2027 роки. Гроші виділяють на проєкти у п’яти ключових сферах: суперкомп’ютери, штучний інтелект, кібербезпека, передові цифрові навички та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці й суспільстві, зокрема через цифрові технології. Бюджет грантової програми – 7,5 мільярдів євро.
Програма USAID Cybersecurity. Українські розробники та стартапери зможуть отримати до $50 тисяч на реалізацію власних продуктів та ідей. Загальний бюджет програми – $500 тисяч.
Подати заявку можна до 30 вересня 2024 року на електронну адресу: USAIDCybersecurity_Grants@dai.com. Інструкції щодо змісту заявки та перелік необхідних документів можна знайти на сайті програми.
Програма від фонду SEIER. Данський інвестиційний фонд Ларса Сеєра Крістенсена Seier Capital A/S попри війну планує інвестувати €10 мільйонів у блокчейн-стартапи в Україні.
Програма «Власне». В Україні запустили національну акселераційну програму «Власне», спрямовану на розвиток стартапів і малих підприємств. Наприкінці навчання учасники презентують власні бізнес-концепції менторам, які визначать понад 30 переможців. Кожен отримає по 100 тисяч гривень, а 10 учасників із найвищими балами позмагаються за головний приз – 800 тисяч гривень.
Бізнес і зацікавлені: від $5 тисяч до $50 тисяч у конкретний продукт
Відомий венчурний інвестор та бізнес-ангел Ігор Шойфот ще влітку в інтерв’ю ProIT радив шукати представників конкретного бізнесу, потреби яких вирішує стартаперський продукт, і домовлятися про тестову абонплату.
Фахівець впевнений: наразі найкращим джерелом фінансування вашого бізнесу є клієнти, а не зовнішні інвестиції. На його переконання, намалювати красиву презентацію, прийти кудись та отримати гроші просто під ідею для українців наразі неможливо.
«Відповідно, треба будувати те, що називається «справжній бізнес». Бізнес, який дійсно буде заробляти якісь кошти й мати якісь продажі. Тобто, є бізнес-процес і продукт, а не просто презентація, яка багато обіцяє. І от, вже маючи бізнес, який може показати інвестору хоч якісь продажі, треба йти з цим проєктом до реального бізнесу із цього сегмента. Якщо це стартап, пов’язаний із ресторанним бізнесом, то треба йти до рестораторів, якщо із будівельним – до девелоперів. І саме у своєму сегменті треба шукати, оскільки ані венчурного капіталу в Україні немає, ані янголів, ані акселераторів», – наголошує Ігор Шойфот.
Для цього має бути пропрацьована ідея для реального бізнесу, яка покращує функціонування цього бізнесу.
«В Україні зараз можна «підняти» гроші лише під конкретний продукт або сервіс, який буде зрозумілий людям із цього сегмента. Тобто, є власник складів, і він побачив проєкт, що має якесь круте програмне рішення для управління складами. Отакий «клієнт» може, наприклад, підписатись і за $5 тисяч на місяць використовувати цей сервіс, і ще купить 10% бізнесу за $100 тисяч. На мій погляд, наразі в Україні це єдиний спосіб отримати фінансування», – пояснює він.
Венчурні фонди та акселератори: чеки до $500 тисяч для раунду А
У травні венчурний фонд AVentures Capital опублікував свій щорічний огляд української індустрії технологічних інвестицій – DealBook. За їхніми даними, загальна сума інвестицій в українські стартапи у 2022 році знизилася на 74% – із $832 мільйонів у 2021 році до $218 мільйонів минулого року. При цьому 62% із цих $218 мільйонів дісталися чотирьом компаніям: AirSlate, Preply, Fintech Farm, Spin.ai.
Окрім війни, впливають на пошук фінансування для стартапів і глобальні зміни: за останній рік змінилася світова кон’юнктура з точки зору венчурних інвестицій.
«У світі взагалі стало набагато тяжче підіймати гроші», – каже ProIT Андрій Колодюк, засновник і керуючий партнер AVentures Capital.
Розквіт венчурних інвестицій припав на 2020-2021 роки. Після цього, за словами Андрія Колодюка, почалася криза. Повномасштабна війна, зростання інфляції в усьому світі та можлива глобальна рецесія змусили інвесторів бути більш обережними у виборі того, куди інвестувати.
«Простіше кажучи, зменшилось фінансування в цілому по світу. Яким чином це вплинуло на фандрейзінг для стартапів? Зараз до них інші очікування. Підняти гроші «під ідею» і до цього було важко, а тепер стартап має шанс, тільки коли в нього вже є продажі, так звані traction тощо. Це стосується усіх стартапів, які заходять на фандрейзінг. Просто виходити з ідеєю – майже немає сенсу. Якщо там фаундери не такі, які до цього вже запускали декілька успішних стартапів», – каже Андрій Колодюк.
Однак на українських стартаперів тисне низка додаткових факторів, що ускладнює пошук фінансування. Зокрема, локалізація бізнесу та заборона на виїзд чоловіків за кордон.
«Звичайно, у тих стартапів, фаундери яких мають змогу фандрейзити, фізично перебуваючи у Європі чи в Америці, кращі шанси. Стартапам, які повністю знаходяться в Україні, набагато важче це зробити з огляду на одну просту причину: через Zoom підняти кошти зараз дуже непросто. Інвестори хочуть бачити фаундера, де він знаходиться. Хоча б одному з фаундерів треба ходити на вебсаміти, пітчинги, працювати з інвесторами. Така реальність», – каже Андрій Колодюк.
Також, за його словами, негативним фактором для американських інвесторів може виявитися те, що стартап повністю знаходиться в Україні. Європейські інвестори натомість не бачать у цьому таких великих ризиків.
Але незважаючи на ці проблеми, інвестиції в українські стартапи все ж відбуваються.
Дослідження Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA) свідчить про те, що український венчурний ринок не відлякує інвесторів попри турбулентність через війну. Так, сукупні інвестиції за останні 5 кварталів становили $881 мільйон, а за 2022 рік – $794,8 мільйона.
Загальні обсяги інвестицій неухильно зростали протягом останніх 5 років. Вони зросли на 30% порівняно з доCOVID 2019 роком і на 13% порівняно з 2021 роком. І майже утричі порівняно з 2018-м.
«Тенденція зрозуміла: дуже велика кількість угод на початковій стадії, так звані Seed. Причому переважна більшість інвестицій (понад 53%) – це суми до $0,9 мільйона, 34% – $1-9 мільйона і лише 13% – від $10 мільйонів», – коментує Андрій Колодюк.
Більшість фондів продовжували інвестувати в українські стартапи. Найактивнішими під час війни виявилися Flyer One Ventures, SID Venture Partners, Geek Ventures і Нypra і Swedish Hype Ventures.
Перше місце (58 угод) займає фонд Google for Startups. Він виділив $10 мільйонів, що дало змогу командам найняти 216 співробітників. Проте додались і нові вимоги до стартапів, серед яких – наявність клієнтів за кордоном.
Серед найактивніших початкових фондів – Flyer One Ventures, SID Venture Partners, Geek Ventures і Hypra, а також шведський Hype Ventures. Також з’явилися нові каліфорнійські фонди, які минулого літа вперше інвестували у Spin.ai: Blueprint Equity, Blu Venture partners і Santa Barbara partners.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодну публікацію!
