Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 9 листопада поповнила Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора ще 16 сервісами. За результатами моніторингу і вивчення матеріалів регулятор дійшов висновку, що вони відповідають вимогам розділу ХІ Закону України «Про медіа» і не можуть транслюватися в Україні.
До Переліку були внесені такі медіасервіси:
- 24ТВ (24TV).
- Амедиатека (Amediateka).
- Baskino.
- Filmix.
- HD REZKA.
- KINOGO.
- Kinokrad.
- Kinotochka.
- KinoZapas.
- Kion.
- Viju.
- ГидОнлайн.
- Лайм HD TV – бесплатное онлайн ТВ (Laim HD TV – besplatnoe onlain TV).
- Смотрёшка (Smotreshka).
- Триколор Кино и ТВ онлайн (Trikolor Kino i TV onlain).
- Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно (Tsifrovoe TV 20 kanalov besplatno).
Підставами для такого рішення стали невідповідність структури власності цих суб’єктів і/або їх повна чи переважна спрямованість на територію й аудиторію держави-агресора.
Зокрема, було з’ясовано таке:
- для надання доступу до cервісу використовується доменне ім’я з рф;
- як мова інтерфейсу використовується за замовчуванням державна мова держави-агресора – російська;
- правила користування і політика аудіовізуальних медіасервісів на замовлення базуються на національному законодавстві держави-агресора;
- розміщена рекламна інформація спрямована на аудиторію держави-агресора;
- пропонується доступ для перегляду іноземних лінійних медіа, поширення яких на території України обмежується відповідно до вимог статті 121 Закону «Про медіа»;
- надається доступ на території України до програм, одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці тощо.
Національна рада поінформує визначені законом інституції для вжиття ними заходів реагування відповідно до компетенції:
- Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку;
- платформи цифрової дистрибуції мобільних застосунків;
- виробників телевізійних приймачів та кінцевих (термінальних) обладнань, що поставляються в Україну;
- Національний банк України, міжнародні платіжні системи.
Отже, станом на сьогодні до переліку сервісів держави-агресора внесено 22 медіасервіси.
Читайте також на ProIT: «У росіян не було нормальних продуктів, окрім подєлок на кшталт «Каспєрського». Які можливості перед українськими розробниками відкриває те, що росіяни пішли зі світового ринку.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
