За десять місяців 2022 року експорт ІТ-продуктів зріс майже на 10%, якщо порівняти з попереднім 2021 роком. Однак останні місяці спостерігається негативна тенденція – обсяг експорту зменшується. У першому півріччі 2023 року істотних змін очікувати не варто, адже обстріли критичної інфраструктури не припиняються. Тому ми маємо бути готовими до нових блекаутів і відсутності інтернету.
Проте закордонні замовники не поспішають і з максимальною обережністю звертаються до українських спеціалістів, адже через можливі обстріли та блекаути існує ризик, що їхнє замовлення буде виконано невчасно.
Крім того, якщо іноземці й готові співпрацювати з українцями, то лише з middle або senior-фахівцями. Кількість вакансій для спеціалістів без досвіду зменшилась на 70%, а кількість джунів і світчерів зросла у 3,5 раза.
Релокація: реалії та перспективи
Українське ІТ продовжує шукати рішення, щоб залишитися на плаву та бути конкурентоспроможним. Одним із таких є варіант створення офісів за кордоном. 64% українських ІТ-фахівців були змушені релокуватися через війну (13% – за кордон). Таким чином, завдання забезпечити бізнес стабільними умовами роботи виконано, але частина спеціалістів залишилася в Україні, тому через відсутність стабільного забезпечення необхідних комунікацій компанії вимушені дивитись в сторону спеціалістів із Європи.
Управляюча партнерка міжнародної рекрутингової агенції Talando Recruitment Таїсія Млюзан розповіла, що у найближчі 2-3 місяці ми будемо спостерігати великий «відтік» аутсорс-компаній з українського ринку, тому на нові проєкти й вакансії українським розробникам очікувати не варто.
«На мій погляд, ринок українського IT зараз проходить трансформацію, тож кожна людина має бути готовою адаптуватися до швидких змін. У такий час ми живемо», – зазначила вона.
Асоціація IT Ukraine запитала українських айтівців, чи планують вони емігрувати з України в майбутньому. 27% респондентів відповіли, що думають про це, а 12,5% – активно до цього готуються.
Проте надії для оптимізму є. Згідно з дослідженням Do IT like Ukraine, 81,5% ІТ-компаній уже планують повертатися в Україну, а 5,6% безпосередньо в процесі повернення. Крім того, 93,4% ІТ-компаній-респондентів планують і надалі інвестувати в Україну, в чому Kharkiv IT Cluster планує всіляко їх підтримувати.
Компанії, які залишились або переїхали в межах України, вирішують питання автономності самостійно за допомогою купівлі генераторів, екофлоу та Starlink, наша спільнота також не стоїть осторонь. Це допомагає продовжувати працювати, але для розвитку та зростання ІТ-сфері необхідна повноцінна допомога держави.
Вплив держави на ІТ
Держава продовжує допомагати, але деякі ключові питання досі залишаються невирішеними.
Відрядження за кордон: 67% українських ІТ-компаній працюють на зовнішньому ринку, 30% – на змішаному і лише 3% – на ринку України. Виїзд спеціалістів у відрядження за кордон – крок, який може допомогти контактувати й спілкуватись особисто з іноземними замовниками в режимі офлайн, укладати нові партнерства та підписувати контракти. Представляти українських фахівців на міжнародній арені важливо як для розвитку ІТ-сфери, так і для економіки України.
ПДВ для ІТ: Одним із критичних та важливих питань для розвитку ІТ-індустрії залишається збереження норми щодо звільнення від сплати ПДВ для ІТ-компаній. Згідно з даними Kearney Global Services Location Index, за 2 роки (з 2019 до 2021 року) наша країна з 20 місця рейтингу перемістилася на 42 за показником цифрового розвитку та можливостей. Відбувається це через те, що окремі країни, які перебувають у рейтингу вище, роблять кроки з податкового стимулювання своєї ІТ-галузі.
Наприклад, Молдова з 2018 року пропонує ІТ-сектору послуги Moldova Innovation Technology Park, резиденти якого сплачують єдиний податок – 7% замість семи різних податків. Польські фахівці можуть скористатися зниженими ставками єдиного податку на свої доходи за ставками 12% та 8,5%. Ці країни залишаються більш конкурентними й випереджають нас у Global Services Location Index.
Можливість бронювання працівників: Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 7687 «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, але таке рішення не зможе задовольнити всіх учасників ринку.
Ринок праці «просів» за рахунок джунів
Перше, що треба мати на увазі при пошуку роботи в ІТ: багато людей втратили роботу через повномасштабне вторгнення, тому активно почали цікавитись ІТ, адже ця сфера демонструє стійкість навіть під час різноманітних катаклізмів. Фахівцям рівня Junior і Trainee стало складніше знайти роботу: на одне робоче місце QA Manual претендують 43 кандидати, на позицію UI/UX-дизайнера – 20 фахівців, на посаду рекрутера – 22.
«Великий попит зараз мають різноманітні навчання і курси. Через наплив світчерів і випускників знижується мінімальний рівень заробітної плати для Junior-фахівців і Middle. Незмінна ситуація з оплатою праці залишиться у Senior-lead. Змінився і процес набору людей. Компанії при відборі фахівців впроваджують тестові завдання й інші види перевірки компетенції потенційних майбутніх працівників», – йдеться в дослідженнях міжнародної рекрутингової агенції Talando Recruitment.
Проте виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал не бачить великих ризиків чи значного негативного впливу чималої кількості джунів на ринок ІТ.
«Здорова конкуренція сприятиме підвищенню кваліфікації кожного, хто захоче бути успішним. А це означатиме зростання рівня навичок та цінності кожного айтівця, які зрештою можна буде застосувати в українських чи міжнародних ІТ-компаніях. Адже ІТ-індустрія глобальна та не має фізичних кордонів», – наголошує вона.
Прогноз
Українське ІТ своїми діями продовжує демонструвати високий рівень адаптивності до зовнішніх змін, увесь 2022 рік – яскравий приклад цього. Ми побачили, що ІТ-галузь здатна зростати навіть під час війни, проте наведені вище перешкоди свідчать про те, що 2023 рік не буде легкою прогулянкою для українського ІТ та спеціалістів.
На нас очікують:
- зменшення довіри до українського бізнесу зі сторони іноземних замовників;
- збільшення конкуренції як на міжнародному ринку серед бізнесів, так і всередині між фахівцями;
- зменшення рівня експорту, що негативно вплине на економіку України.
Найімовірніше, збережеться тенденція, що ІТ буде сферою, яка почуватиме себе більш-менш порівняно з іншими, адже вона вміє швидко адаптуватись і тому продовжить працювати. Коли ж криза мине, українська ІТ-індустрія має бути готовою до швидкого відновлення. До цього моменту ринок має бути заповнений фаховими кандидатами, які матимуть відповідну кваліфікацію і будуть забезпечені конкурентними зарплатами.
