ProIT: медіа для профі в IT
14 хв

«Містечко з мішури» та штучний інтелект: страйки закінчилися, але це не кінець

author avatar Денис Булатов
Tech&Marketing Expert | @leodebutov

Американська «мʼяка сила» (soft power) – дуже багатогранна. У фінансовому вимірі це долар, у технологічному – це інновації, що асоціюються зі стартап-культурою Кремнієвої долини. У кінематографі – це, безперечно, образ Голлівуду, який спільно зі східноазійським кіновиробництвом справді домінує у світовому вимірі.

З травня у США тривали масштабні страйки спершу лише автор(ів/ок), а тоді й актор(ок/ів) – станом на зараз вже одні з найдовших в історії – за щотрирічних переговорів щодо подовження договору про умови роботи й компенсації сторонам не вдалося досягти угоди. Одним із найбільших факторів став штучний інтелект та повʼязані з ним можливості... й ризики.

«З великою силою приходить велика відповідальність», коментує Дункан Кребтрі-Айрленд, національний виконавчий директор SAG-AFTRA та головний переговорник Спілки, наводячи легендарну цитату Дядька Бена / Тітки Мей із «Людини-павука».

Вже поточна технологія ШІ спроможна замінити понад 300 мільйонів робочих місць у світі (оцінка Goldman Sachs). В IBM упевнені, що ШІ замінить тисячі людей на посадах вже протягом наступних кількох років, а McKinsey прогнозує, що третина посад у США буде автоматизована вже у 2030-му (дізнатися про це більше можна у нашій статті).

Ми занурилися у всі тонкощі цих історичних подій останніх місяців.

З чого страйки почалися – і як закінчаться?

З початку травня у США розпочали страйк 11,5 тисяч член(ів/кинь) Гільдії автор(ок/ів) Америки (WGA). До них у середині липня доєдналися 160 тисяч член(ів/кинь) Гільдії кіноактор(ок/ів) Американської федерації артистів телебачення та радіо (SAG-AFTRA). Вперше за 63 роки дві спілки страйкували разом (за попереднього спільного страйку, у 1960-му, Рональд Рейган був ще президентом SAG-AFTRA і не мав нічого спільного з політикою).‌

Серед питань порядку денного: компенсація за стримінг та гарантована та/чи справедлива платня від кіностудій

Netflix був одним із першопрохідців стримінгу, як ми його знаємо (де-факто піонером був HBO, тоді ще відомий як Home Box Office, додавши у дротову підписку нещодавні фільми, перейшовши на супутниковий звʼязок та почавши виробляти власний вміст і варіації програм). Компанія наслідувала модель «колег» зі Spotify, тривалий час будучи не прибутковою і працюючи на інвесторській ставці у майбутнє.

Будучи першим на ринку сучасного стримінгу і донедавна, Netflix «кидав гроші у багаття», фінансуючи безліч проєктів – агресивно наповнюючи бібліотеку і дивлячись, що користуватиметься попитом, що вигідно виробляти тощо.

Інші стримінгові гравціApple TV+, Disney+ та Hulu, Amazon Prime Video, Peacock та інші – так само наслідували цю модель (і, крім окремих кварталів, жодні не були прибутковими). Тоді здавалося, що стримінг – це новий YouTube, який стане відкритим для всіх простором і переверне ринок; натомість YouTube має преміум-підписку – бізнес-модель без неї, засилля реклами й обмеження вмісту лише для платників просто не працює (CNBC).

На сьогодні деякі студії випускають більшість вмісту на стримінгах одразу після виходу в кінотеатрах чи навіть водночас – з цього приводу була сварка тимчасового CEO Disney з акторкою Скарлетт Йоханссон.

Як відбувалося виробництво донині: спершу сценарист(ів/ок) збирали у «мінікімнатах», де вони за мінімальну оплату писали сценарії та вигадували цілі сюжети й отримували компенсацію лише у разі згоди студії на виробництво проєкту (і все одно могли втратити компенсацію, якщо частина сюжету чи окремої сцени була вирізана – явище, природнє для знімального процесу). Оплата за кожен епізод падала – як і кількість епізодів у сезоні серіалу.

Крім того, на відміну від давно усталених виплат за кінопрокат, актор(к)и та сценарист(к)и не отримували чи отримували символічні «залишкові» виплати – себто компенсацію кожен раз, як права на стримінг чи трансляцію перепродають чи люди безпосередньо переглядають вміст, або ж сталі виплати за привʼязку до студії, проєкту, локації тощо. Винятки були лише для великих проєктів, що завбачливо зафіксували ці виплати й мали необхідні бюджети, як-от «Друзі».

Внаслідок цього, пояснює The Wall Street Journal, всі крім найбільш зіркових працівни(ків/ць) кіноіндустрії (паралельно) працювали за наймом, себто люди були змушені між зніманнями підпрацьовувати в Uber, доставщиками точно. З 55 тижнів на рік оплачуваними могли бути всього 10-12.

«Вишенькою на торті» був факт, що більшість індустрії уяви не мала про реальні охоплення їхніх продакшнів у стримінгу, а між собою студії не обмінювалися, бо мали різні метрики (а також «за інерцією» боялися ділитися цими даними як пропрієтарними).

До того ж керівни(ки/ці) стримінгів, змагаючись, «геймили» індустрію, зловживаючи «надутими» статистиками й водночас стверджуючи актор(к)ам і сценарист(к)ам, що їхній продукт не так багато отримав охоплень, тому й оплата не має бути велика. Доходило до того, що команди серіалів дізнавалися про скасування прийдешнього сезону із соцмереж.

Попередній страйк WGA тривав 100 днів – (2007-2008), попередній страйк SAG-AFTRA (у 1980-му) тривав понад 3 місяці. Для порівняння, цьогоріч страйкували 148 днів (4,5 місяці, з яких 2 – спільно).

WGA повідомила у понеділок, 25 вересня, що досягнуто проміжної угоди себто залишається її ще схвалити й ратифікувати, проте, принаймні, студії та автор(к)и досягли компромісу.

До минулого тижня обидві спілки та їхні член(к)и(ні) дотримувалися «медіа блекауту», тобто не брали участі в жодних просуваннях своїх фільмів (від чого страждали як студії, так і самі актор(к)и – це означало відсутність на інтервʼю, червоних хідниках тощо).

Не зупинялися лише закордонні виробництва, як-от знімання «Дому дракона» від HBO, що проходило у Великій Британії й більшість акторського складу якого – британці, тому знімання регулюється британськими спілками.

На більшість із вимог студії погодилися ще влітку, адже всі були зацікавлені відновити роботу: ток-шоу абсолютно залежать від постійної присутності робочого складу, проте навіть фільми та серіали, що їх відзнімають заздалегідь, потребують так само підготовки заздалегідь.

Боротьба за глядацьку увагу (і гроші) насичена як ніколи – всі попередні місяці до страйків буквально щотижня були наповнені гучними премʼєрами нових фільмів, сезонів франшиз, серіалів, адаптацій книг.

Причиною продовжуваних майже 5 місяців страйків стала невдача досягнення компромісу у встановленні регулювання щодо використання штучного інтелекту. Цікаво, що цей пункт був одним з останніх, порушених на переговорах, проте, як зʼясувалося, про нього спершу сценарист(к)и, а тоді актор(к)и хвилювалися найбільше.

«Про ШІ важко домовлятися. Уявіть, ви ведете переговори про щось, щодо розвитку і майбутнього чого ніхто з вас (і взагалі ніхто) не впевнений», – Андреа Шнайдер, професор у Cardozo Law School й експерт у переговорах та вирішенні конфліктів.

Жастін Бейтман, членкиня у всіх профспілках-страйкерах, підкреслила NBC News, що сам факт страйків, переговорів, пропозицій та договорів саме зараз «за щасливою випадковістю» співпав із датою витікання попередніх контрактів, що поновлюються щотри роки.

«Штучний інтелект став wild card у цьогорічних переговорах, і сама сутність новітньої технології призвела до того, що мова по обидві сторони барикад  утопічна чи дистопічна – залежить від того, по яку сторону ви стоїте», – пише Associated Press.

І хоча контракт триває лише 3 роки, він становить прецедент, який пересилити потім буде дуже важко, й усі сторони це усвідомлюють.

Сценаристка, режисерка та колишня акторка Жастін Бейтман закликала фахів(ців/чинь) усіх сфер стежити за розвитком страйків: «Наша битва сьогодні – ваша битва завтра».
«Ми – канарка у вугільній шахті, вірте чи ні, але це не ізольоване питання. Якого б не було досягнуто рішення, мова про адаптацію технології загалом – це чекає на кожну сферу», – коментує актор та сценарист Джонатан Макклейн.

Що в цьому проміжному рішенні – і з яких позицій починали?

Розбіжність (про)позицій Гільдії та студій на момент реченця (2 травня), коли мала бути досягнута автоматична щотрирічна угода. Зокрема, щодо штучного інтелекту студії зупинилися на пропозиції просто «мати періодичні круглі столи з обговорення нових технологій» замість визнання фактичного і прийдешнього впливу ШІ на індустрію й поступилися лише під тиском протестант(ок/ів). Контраст вимог студій та актор(ів/ок) залишається. Так, наприклад, актор(к)и вимагають зростання оплати на 11%, студії ж готові на 5%.

Таке зневажливе ставлення, пояснює Vox, походить із давно наявного (і все так само хибного) стереотипу, що «всі можуть писати, аби тільки знайти час і тихе місце». Так само як з акторською майстерністю: доки самі не спробуєте – важко усвідомити, наскільки це людське мистецтво. Щоправда, не всі переконані, що в корені ситуації – ШІ як загроза саме творчому чиннику.

«Як на мене, ми не настільки ризикуємо отримати заміщення автор(ів/ок) на їхніх посадах, як мати роботу за мінімальну плату, бо студії (с)користаються ШІ-функціоналом для «збивання» нашої цінності», – Джон Август, сценарист багатьох фільмових франшиз та ексчлен Ради директорів WGA.

І все ж з початку страйків (WGA страйкували з травня, SAF-AFTRA – з липня) ми спостерігали все більші поступки студій і, водночас, все сміливіші заяви Гільдій, зокрема завдяки підтримці таких «гігантів» акторської індустрії: Джордж Клуні, Дженніфер Лоуренс та Меріл Стріп, а також авторської – Раян Мьорфі, Кенья Барріс, Ноа Хоулі.

У середині літа Альянс кіно- та телевізійних продюсерів (AMPTP) виступив з офіційною «новаторською» пропозицією сканування актор(ів/ок). Як це мало би працювати: актор(ка) отримує оплату всього за день роботи, натомість кіностудія отримає високоякісний скан «акторської подоби», до того ж із правом «довічного використання» у майбутніх проєктах без жодної компенсації чи згоди актор(а/ки). Здебільшого це стосується акторства масових сцен, хоча саме крізь АМС більшість актор(ок/ів) «пробиваються» у великі ролі.

Страйкерка тримає табличку з написом «ШІ не [з]може бути [актором]-двійником»

Щоправда, уточнив The Verge, це неофіційна позиція – нею було «сканування лише для використання у конкретному фільмі, що працевлаштовує актор(ку/а), а всі інші використання будуть погоджені з особою, скан якої використовуватиметься за мінімальну оплату праці», що, по суті, є те ж саме, що казали у SAG-AFTRA.

«Ми у воронці злиття технологій. Стримінг «бʼє» по залишкових виплатах, інфляція знецінює мінімальні зарплати. Нам ШІ ще не вистачало, а тепер і цей запит на сканування», – Джонатан Хендел, юрист, що спеціалізується на розважальній індустрії, у нещодавньому інтервʼю.
Страйкер(к)и з табличкою у центрі: «Спостерігаю у собі залишкове обурення», відсилаючись до залишкових виплат, що автор(к)и отримують від прибутків проєкту.

Цьогоріч у межах масштабних постпандемічних звільнень розважальна індустрія в США скоротила понад 15 тисяч посад. Початківцям у цих умовах справді складно – зараз як ніколи важко і «пробитися» в індустрію, і заробити грошима (а не лише досвідом) – багато молодих людей живуть за купони на їжу під час страйків. На це й був розрахунок деяких студій, що мають достатньо ліквідності «пересидіти» місяці страйків, пояснює Business Insider.

«Ми дійдемо згоди, щойно актор(к)и й сценарист(к)и почнуть втрачати свої квартири та будинки, вичерпавши заощадження і не маючи на що жити», – заявив влітку представник керівництва одної зі студій (Deadline).
Таблички страйкер(ів/ок) з написами «Жодної сторінки без справедливої оплати» та «Написав ChatGPT це» – остання підкреслює низьку якість текстів, згенерованих ШІ-чат-ботом.

На іншому кінці спектру – серед виконавчих посадстудії радо пропонують до $900 тис. на рік за роботу на проєктах, що залучають штучний інтелект. Саме таку зарплату ($300-900 тис.) готовий платити єдиний прибутковий наразі гравець ринку – Netflix.

У стримінгового гіганта таких посад кілька десятків, серед них: технічний директор з ШІ-R&D ($450-650 тис.), експерт з машинного навчання із глобальним підходом ($150-750 тис.), інженер з розробки ПЗ для машинного навчання ($100-700 тис.).

Подібні вакансії також розміщували Disney Branded Television, Sony, Amazon Prime Video та CBS, як нещодавно повідомляв Hollywood Reporter.

«Це можливість сформувати майбутнє телебачення для мільярдів глядачів по всьому світу, що трапляється раз на життя. Ми впевнені, що наш майбутній успіх нерозривно пов'язаний із нашою роллю передовиків у науці машинного навчання, тож ми інвестуємо в нього», – йдеться в описі вакансії Prime Video Personalization and Discovery.

Проте у SAG-AFTRA підкреслили журналіст(к)ам The Los Angeles Times, що є велика прогалина між вищими й середніми виконавчими ролями та звичайними робітни(ка/ця)ми, і додали:

«Максимум, що ці вакансії хорошого зроблять, – зададуть тон постстрайкової реальності для всіх. Ми схвалюємо, звісно, спроби мислити стратегічно».

Для контрасту із зазначеними вище вакансіями: 87% актор(ів/ок) SAG-AFTRA заробляють менш ніж $26 тис. на рік.

Станом на середину вересня розбіжність між вартістю втілення того, що пропонують спілки, і того, на що готові студії, становила $350 млнMarketWatch.

Сума здавалася великою, якщо не враховувати, що щорічний бюджет лише 8 найбільших студій – $130 млрд. Крім того, лише 4 найбільші студії витратили близько $300 млрд на зацікавлення підписни(ків/ць) для закріплення свого становища на ринку. Якщо й цього недостатньо: станом ще на початок вересня страйки вже коштували Каліфорнії близько $5 млрд (у страйку 2007-2008 років Каліфорнія втратила $2,1 млрд), а WarnerBros. Discovery знизив очікувані прибутки із $800 млн до $500 млн.

До того ж, на те, що студії можуть собі дозволити ці витрати, вказує (навіть поза звітами про прибутки й усім іншим) те, що невеликі продакшни та незалежні студії – A24, команда співачки Тейлор Свіфт тощо – без питань погодилися на все, що вимагали страйкувальни(ки/ці) й отримали спеціальний виняток від Гільдій, що дозволив безперешкодне знімання під час страйків. І розмір студій тут не тотожний масштабу знімання чи акторській «зірковості». Під час страйків зберегли право на роботу Енн Хетеуей, Кевін Костнер, Мел Гібсон, Гленн Клоуз та Дакота Фаннінг. Загалом було схвалено понад 110 винятків, у тому числі окремим проєктам великих студій.

Тим часом, доки актор(к)и та автор(к)и страйкували, їм допомогли не лише профспілкові фонди, а й приватне фінансування (запити у 20 разів перевищили бюджети). Пенсійний фонд станом на 1 вересня «схуд» на $45 млн.

Студії цілком зрозуміло не хочуть залишатися позаду у потоці прогресу.

«Звісно, [студії] зважають на фінансову складову, проте їхнім найпершим пріоритетом є не відставати від технологічних змін, за всяку ціну. Студіям прекрасно відомо про те, як Кремнієва долина може представити технологію, що несподівано і невідворотно змінить їхній бізнес», – Ден Шмєлєвскі, кореспондент Reuters і співавтор книги про конкуренцію голлівудських стримінгових платформ Binge Times.
Страйкер WGA з табличкою «ШІ їсть мізки» із стопкадром фільму з Тімоті Шаламе.
«Вони бояться, що як не вони, то їхні конкурент(к)и дослідять технологію, яку поки мало хто розуміє», – Саймон Пулман, партнер і співголова розважального напряму у Pryor Cashman LLP.

У результаті студії не спромоглися заспокоїти страйкувальни(ків/ць) – спершу про фінансові підвалини стримінгів, а тоді про плани впровадження ШІ, пояснюють експертки:

«Працівни(ці/ки) налякані, емоції накалені, і все закінчується тим, що вся індустрія «футболить» термінологію ШІ ніби мʼяча полем, не розуміючи до кінця, яка загроза реальна – і чи є ця загроза взагалі».
Лінія пікету страйкерів WGA, на центральній табличці написано і перекреслено «ШІ».
WSJ Tech News Briefing: «Правда в тім, що студії не менш стурбовані, ніж актор(к)и. Кінець-кінцем, ШІ-технології чи навіть компʼютери, на яких ШІ працює, не є їхньою розробкою».

2/3 контрактів подовжено – перемога(?)

Навесні згоди досягти вдалося лише Гільдії режисерів Америки (DGA), у договорі якої зі студіями чорним по білому написано:

«Обов'язки, які виконують члени DGA, повинні бути призначені людській особі, і [генеративний штучний інтелект] особою визначений бути не може».
Щоправда, з «перемогою» погоджуються не всі Ліллі Вачовскі, одна із сестер-режисерок «Матриці», переконана, що договір DGA покриває лише поточне використання ШІ й не закладає ніяких механізмів на прийдешні покоління технології, що так стрімко розвивається.
«Угоди [з актор(к)ами та автор(к)ами] може бути досягнуто, якщо студії погодяться змінити умови винагород у стримінгах, а [актор(к)и й автор(к)и] у спілках приймуть, що неможливо передбачити майбутнє штучного інтелекту», – заявив раніше Санджей Шарма, доктор наук та професор-сумісник із фінансів та бізнес-економіки у USC Marshall School of Business.

Саме це, зрештою, і відбулося минулого тижня – WGA досягли «проміжного договору» зі студіями і, станом на ці вихідні, були у процесії ратифікації цього 3-річного договору. Підписання має відбутися 3-9 жовтня (найвірогідніше – вже сьогодні, у вівторок 3 жовтня).

Ключові пункти угоди, досягненої AMPTP з WGA, з якими пильно ознайомлюється SAG-AFTRA, плануючи їх зробити опорою для власної угоди:

  • мінімальна компенсація за авторську роботу буде підвищена на 18% (для фільмів бюджетом вище $30млн), а «залишкові» виплати буде збільшено на 26%;
  • ШІ не буде використовуватися для написання чи переписання «літературного матеріалу», і генерований ШІ вміст не може бути визначений (першо)джерелом;
  • «WGA має право захищати своїх член(кинь/ів) від експлуатації для тренування ШІ, спираючись на вже наявні і прийдешні закони – штатів чи федеральні»;
  • студії почнуть звітувати за загальну кількість годин переглядів – як у США, так і у решті світу», і ці дані мають бути уніфікованими (щоправда, можуть бути захищеними NDA – договорами про нерозголошення), себто світ може й не дізнатися багато нового, проте автор(к)и нарешті знатимуть охоплення власних проєктів.

Чого в цій угоді немає (точніше, відкладено на наступний перегляд контракту) – так це використання даних для навчання ШІ-моделей.

«Студії не поспішають встановлювати ліміти на використання штучного інтелекту. Актор(к)и, в свою чергу, знають про існування технології, проте не знають, для чого вона може бути використана [студіями]», - Ентоні Паломба, професор University of Virginia’s Darden School of Business та науковий експерт у розважальній сфері.

Автор(к)и спробували додати до фінального договору пункт, що дозволив би їм страйкувати, доки актор(к)и не досягнуть власної угоди – студії на це не пішли. Водночас опитані Variety представни(ки/ці) WGA впевнені, що без рішення (ухваленого у обох Гільдіях переважною більшістю – до 98%) SAG-AFTRA доєднатися до страйку WGA, жоден зі страйків не був би ефективним – нагадаємо співвідношення актор(ів/ок) та автор(ок/ів) на страйках: 14-до-1. Тепер, щоправда, на актор(к)ах тиск – вони єдині, хто «затримує» відновлення знімальних процесів.

«Проте якщо ми не відстоїмо своє зараз, всім актор(к)ам буде непереливки. Всі ми ризикуємо бути заміненими машинами», – заявила на початку страйкування Френ Дрещер, президентка SAG-AFTRA.

То коли кінець страйків? Лише досягнення угоди AMPTP з третьою зі спілок – акторською – ознаменує цей кінець, підкреслює пані Дрещер, себто наразі лише автор(к)и повертаються до роботи над сценаріями – підготовчої фази. Повідомляється, що днями SAG-AFTRA та AMPTP вдалося повернутися до столу переговорів, що пустував всі останні місяці.

«Загалом ми спостерігаємо яскраве FOMO [Fear Of Missing Out, страх упустити можливість, авт.], що хвилею накрило всю індустрію. Керівництва студій не те, щоб впевнені, чого самі хочуть, – всі ще розбираються з їхньою стратегією щодо ШІ», – резюмує Бен Жао, професор компʼютерних наук в Чиказькому Університеті.

Врешті-решт аргументи щодо того, що ці рішення стануть вказівними для інших індустрій, небезпідставні.

«Весь світ за нами стежив і ми знали про це. У United Postal Service це питання стоїть гостро, у Starbucks, у вчителів та медсестер. Ми говоримо за всіх зараз», – Зек Альтон, член переговорного комітету SAG-AFTRA.
Британський автор тримає табличку на пікеті солідарності з американськими колегами: «Залиште ШІ науковій фантастиці – сценарист(к)и всюди [важливі]».

🎬
Американські працівни(ки/ці) кіноіндустрії називають Голлівуд – район Лос-Анджелеса (Каліфорнія, західне узбережжя США), відомий історичною концентрацією кіностудій та дотичних індустрій – сленговим терміном "Tinseltown" («містечко з мішури»).

Мішура – це блискучий матеріал (відомий також як «дощик»), який зазвичай використовується у різдвяних декораціях – він дуже гламурний, але не має жодної функції чи вмісту. Термін Tinseltown вперше було використано в середині 1970-х років, коли здавалося, що час великих студій добуває кінця, і індустрію контролюватимуть інді-продакшни та незалежні продюсер(к)и.

З того часу ілюзія зникла – великі бокс-офіси потрібні для рентабельності, проте ніша залишилася, а також залишилося сприйняття Голлівуду як світу «Барбі» – штучно ідеального й такого, що свідомо губить звʼязок із реальним світом.

Джерело світлини на обкладинці – PBS. Світлини у тексті – з відкритої мережі.

Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодну публікацію!‌‌‌‌

Приєднатися до company logo
Продовжуючи, ти погоджуєшся з умовами Публічної оферти та Політикою конфіденційності.