ProIT: медіа для профі в IT
4 хв.

Українські «янголи»: як працює новий венчурний синдикат

author avatar ProIT Team
Редакційний матеріал
author avatar Олеся Остафієва
Головний редактор ProIT

«Чорний лебідь». Таким бізнес-терміном Насім Ніколас Талеб у своїй книзі «The Black Swan» позначив складнопрогнозовані, рідкісні події, що мають значні наслідки. Якщо повномасштабне вторгнення стало для всіх без винятку українців «чорним лебедем», то новину про появу нового венчурного синдикату на другому році повномасштабної війни можна назвати «білим лебедем» для українського ІТ-ринку. Адже це дає сигнал про те, що інвестори вірять в Україну й готові інвестувати у нас не лише свої гроші, але й час і сили.

Нагадаємо, 1 червня стало відомо, що українці Олександр Колб і Тарас Кириченко разом з американським партнером Ігорем Шойфотом запустили синдикат приватних інвесторів «Толока». Про те, як ринок відреагував на цю новину, скільки учасників вже долучилися до синдикату та коли будуть запропоновані перші проєкти для інвестицій, дізнавались ProIT.‌‌‌‌

Доброго венчура, ми з України

За словами Ігоря Шойфота, синдикат народився як відповідь на запит українського суспільства не мати спільних проєктів із російськими громадянами.

«У тій же Кремнієвій долині наразі багато росіян, які давно поїхали й не підтримують дій своєї держави, проте для українців зараз навіть з такими людьми важко знаходитися в спільному просторі. Ми говорили про це з моїм другом Тарасом Кириченком і він сказав мені, що не готовий нікуди інвестувати разом із росіянами. Я  відразу запропонував створити «янгольський» проєкт суто для українців», – розповідає Ігор Шойфот.

Сам Ігор народився у Кемеровській області, проте ще 1995 року змінив радянський паспорт на паспорт громадянина США. Вся родина Ігоря походить з України – материнська та батьківська лінії мають коріння в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Харкові, Києві, Кропивницькому, Полтаві, Кременчуці й Донецьку.

Саме тому на початку 2010-х він приїхав шукати підприємницькі таланти до України. Відтоді вже понад 10 років систематично інвестує свій час у розбудову екосистеми для українських стартапів, а свої гроші – у самі стартапи. Наразі в його портфелі 97 стартапів, зокрема українські Depositphotos, Allset, Newzmate/Traqli, One Notary, 3DLOOK, AllRight, Adwisely, PetCube й інші.

Вже в Україні Ігор познайомився із двома своїми майбутніми партнерами – Тарасом Кириченком та Олександром Колбом.

Генеральний директор digital-агентства Promodo, а також автор і ведучий відеоблогу про IT-підприємництво «Велика риба» Олександр Колб в ІТ-бізнесі із 2002 року. У 2014 році став одним із засновників Харківського IT-кластеру, до складу якого входять понад 250 компаній. Від початку повномасштабного вторгнення Олександр залишився у прифронтовому Харкові.

А от Тараса Кириченка в Україні більше асоціюють з такими брендами, як «Нова пошта» та «Правекс-банк». Проте відомий банкір із майже 30-річним досвідом познайомився з Ігорем Шойфотом саме завдяки темі венчурних інвестицій, коли на початку 2010-х активно цікавився резидентами бізнес-інкубатора Happy Farm.

На трьох у партнерів понад $200 млн вкладених коштів і більш як 300 венчурних інвестицій. У цьому проєкті вони планують ділитися з учасниками синдикату своїми знаннями й експертизою. Запорукою довіри має бути той факт, що генеральні партнери обов’язково інвестують власні кошти у всі проєкти, які пропонують учасникам синдикату. Досвіду в інвестуванні у потенційних партнерів не вимагають, а от наявність громадянської позиції – так.

«Людина, яка має чітку проукраїнську позицію та воліє співпрацювати з іншими інвесторами й стартапами задля спільної мети: пропонувати компанії для інвестицій, посилювати синдикат», – такими бачать своїх «янголів» засновники.

А при заповненні заявки потенційний учасник синдикату має відповісти на таке запитання: «На вашу думку, хто є головним винуватцем у війні між Росією та Україною?»

«Ми домовилися, що 4% від усіх доходів все життя ми будемо віддавати на добрі справи в Україні. Ми докладатимемо зусиль, щоб у цьому проєкті було якомога більше українського: українські інвестори, українське ком’юніті. Звичайно, що пріоритет буде надаватись українським стартапам, але лише за умови, що вони відповідатимуть нашим вимогам», – розповідає Ігор Шойфот.

Як доєднатися до «Толоки»

Наразі у спільноті понад 220 учасників. Для них зараз проходить курс «Мудрий інвестор», в якому для новачків розповідають всі секрети венчурного й ангельського капіталу.

Вже найближчим часом учасникам синдикату будуть запропоновані перші проєкти для інвестування. Мінімальний чек для «янгола» – $5 тис.

«Ми розраховуємо інвестувати десь у 10 компаній на рік із сукупними інвестиціями в компанію від $200 тисяч. Але сподіваюся, що середній чек буде $700 тисяч. Зараз географія перебування українців дуже різноманітна, тому я сподіваюсь, що ми прийматимемо кошти у різних валютах. Що точно – у цьому проєкті не буде росіян ані серед інвесторів, ані серед членів команд, у які ми будемо інвестувати», – пояснює Ігор Шойфот.

При цьому стартапам, які шукають ранні інвестиції, не варто шукати гроші в учасників синдикату – «Толока» буде інвестувати у стартапи на етапі раунду А, тобто ті, які вже мають від $1 млн продажів на рік. З кожного чека синдикат стягуватиме 4,5-8,5% за юридичне й менеджерське обслуговування угоди. Що більший чек, то менша комісія.

Спільно відбудовувати ринок

Назву для проєкту партнери обрали суто українську із глибинним змістом. Слово «толока» в українській мові має кілька значень, та найчастіше його вживають як один із видів колективної праці з метою швидкого виконання великої за обсягом роботи. Пам’ятаєте вираз «гуртом і батька легше бити»? Це воно.

Раніше без толоки не обходилася жодна важка робота. Кликали зазвичай родичів, сусідів, товаришів. І що найцікавіше: відмовляти було не можна – це вважалося неповагою до господаря.

Окрім спільної праці, слово толока в українській мові має ще й інше значення – це залишене під пар поле, що слугує пасовищем для худоби.

Метафора дуже прозора – створити середовище із ресурсами, яке буде «годувати» та розвивати перспективні проєкти.‌‌

Розвивати дійсно треба інтенсивно. Так, у травні венчурний фонд AVentures Capital опублікував свій щорічний огляд української індустрії технологічних інвестицій – DealBook. За їхніми даними, загальна сума інвестицій в українські стартапи у 2022 році знизилася на 74% – із $832 млн у 2021 році до $218 млн минулого року. При цьому 62% з цих $218 млн дісталися чотирьом компаніям: AirSlate, Preply, Fintech Farm, Spin.ai.

У нещодавньому інтерв’ю для ProIT Ігор Шойфот зазначив, що рік повномасштабної війни відкинув венчурний ринок України на 10 років у минуле. Тож роботи на цій ниві багато і виконувати її доведеться як на справжній українській толоці – спільними зусиллями.

Приєднатися до company logo
Продовжуючи, ти погоджуєшся з умовами Публічної оферти та Політикою конфіденційності.