Штучне довголіття. Хто такі біохакери та як виглядає мода на Anti-age у Кремнієвій долині
7 хв.

Штучне довголіття. Хто такі біохакери та як виглядає мода на Anti-age у Кремнієвій долині

author avatar Надія Баловсяк

ІТ-мільярдери й інші багатії знайшли для себе новий напрям використання своїх грошей і сил. Біохакінг – нова мода серед багатіїв. Це новий тренд, суть якого полягає у продовженні молодості.

Великі яхти, хмарочоси чи польоти в космос – ці атрибути багатства перестали бути особливо актуальними серед ІТ-мільярдерів. Багато з них стали жертвами нової моди та нових перегонів, мета яких – якомога більше продовжити своє життя. Вони намагаються купити для себе час, майже в буквальному сенсі цього слова. Багатії витрачають гроші й ресурси на те, щоб їхній організм старішав повільніше, ніж у пересічної людини.

Ця нова мода отримала назву біохакінгу, або біохакерства. Її прихильники намагаються різними способами «хакнути» природу і традиційний плин часу. Для цього вони ведуть здоровий спосіб життя, контролюють показники свого організму, розробляють спеціальні дієти, вживають біодобавки й ліки, а ще – інвестують у біотехнологічні компанії, які займаються продовженням молодості.

Рух біохакерів версії 1.0: життя із вживленим чипом

Мода на омолодження та продовження тривалості життя вникла порівняно недавно. Натомість ідеологи «зламу себе» – біохакери першого покоління – з’явилися понад 10 років тому. Основним напрямом їхньої діяльності на той момент були спроби дістати повний контроль над своїм організмом, отримати можливості, які раніше були недоступні людині, та в певному розумінні перетворитися на подобу кіборгів, яких ми бачили у фантастичних фільмах. Діяльність біохакерів першого покоління полягала у «вбудовуванні» у свій організм різних датчиків, чипів та передавальних пристроїв.

Найвідоміший та перший біохакер-кіборг – британський інженер Кевін Уорвік (Kevin Warwick). Ще далекого 1998 року він вирішив імплантувати собі під шкіру простий RFID-чип. Цей чип використовувався для таких простих дій як контроль та регулювання світла в будинку, збільшення і зменшення температури обігрівача, з його допомогою Уорвік міг відчиняти двері. Тоді, 1998 року, не було смартфонів у сучасному розумінні цього слова, а про те, щоб платити смартфоном у супермаркетах, ніхто й не думав.

Початкова мета Уорвіка полягала в тому, щоб зрозуміти, чи може людина жити з чипом усередині й на додачу – для чого ще його можна використовувати. Своєї мети Уорвік досяг. До того ж він вирішив продовжити свій експеримент.

2002 року вчений вирішив інтегрувати власну нервову систему з комп’ютерним нейронним інтерфейсом – це відбулося за 20 років до появи нейроінтерфейсів у сучасному вигляді. У руку біохакера було вживлено ще один імплант, який передавав сигнали нервової системи комп’ютеру. Щоб експеримент був більш наглядним, Уорвік створив спеціальну механічну руку, якою управляв за допомогою нейроінтерфейсу.

Ще один відомий хакер-кіборг – фінський майстер пірсингу і шрамування Сампа фон Кіборг (Samppa Von Cyborg). Він все частіше використовує у своєму захопленні чипи й датчики, а у його планах – розробка платформи для пристроїв із підтримкою Wi-Fi, що імплантуються під шкіру і які можна було б заряджати.

Відомий біохакер Амаль Граафстра (Amal Graafstra) вживив RFID-чипи ще у 2005 році. Таким чином він хотів спростити собі повсякденну взаємодію з технікою – від сканерів у дверних замках до систем авторизації, що замінюють традиційні паролі.

Ідеї біохакерів-кіборгів вирішили втілити у життя в компанії Epicenter. У цій шведській компанії запропонували всім охочим співробітникам та клієнтам імплантувати RFID-чипи та використовувати їх для проходу до будівлі, для авторизації й навіть для невеликих платежів. Відомо, що кілька сотень людей, пов’язаних з Epicenter, імплантували собі чипи, у тому числі кілька представників топменеджера.

Біохакером першого покоління є й українець Павло Клец – він чипував себе 8 разів. Зробив це чоловік з утилітарною метою. До прикладу, для того, щоб відкривати домофон. Восьмий чип Павло вживив собі під шкіру у 2021 році.

Біохакери нового покоління: у гонитві за вічною молодістю

З часом задачі біохакерів змінилися і трансформувалися у спроби бути вічно молодими. Саме таку боротьбу з часом чи за час ведуть біохакери нового покоління, головна мета яких – бажання змінити своє тіло таким чином, щоб воно довше залишалося молодим і повним сил.

Біохакери 2.0 намагаються продовжити своє активне життя, вони борються за те, наскільки сильно вони можуть сповільнити свій біологічний вік. Правда, ця діяльність вимагає не лише значних зусиль, але й немалих коштів від ентузіастів нової гілки біохакінгу.

Повертатися до молодшої версії себе вчені й багаті люди ще не вміють. Тож вони намагаються принаймні вповільнити старіння та залишатися якомога довше у порівняно молодому та повному сил тілі.

Популярність ідеї «вічної молодості» призвела навіть до появи спеціального сайту Rejuvenation Olympics. Його створив один із найвідоміших біохакерів нового покоління Брайан Джонсон з метою пошуку однодумців та обміну інформацією про медичні протоколи й перевірені результати омолодження.

Автори ресурсу позиціонують цей онлайн-проєкт як такі собі відкриті олімпійські ігри, де переможе той, хто «ніколи не перетне фінішну лінію». Локальні перемоги – це те, наскільки молодшим є тіло людини (її біологічний вік) співвідносно до віку реального, календарного.

Глобальне завдання біохакерів нового покоління – покращити функції свого організму. Її вирішують по-різному: деякі аналізують стан свого організму буквально кожної секунди й намагаються його поліпшити фізичними навантаженнями або препаратами. Інші ж вживають препарати, винаходять дієти чи експериментують із різноманітними омолоджувальними процедурами.

Найвідоміші біохакери нового покоління та їхні стратегії омолодження

Серед відомих біохакерів є багато технологічних бізнесменів. Це пов’язано з тим, що біохакінг – це справа, яка вимагає фінансових та інших ресурсів.

Браян Джонсон (Brian Johnson)

Цей 46-річний бізнесмен є засновником компанії Braintree Payment Solutions, яка займається обробкою платежів. Успіх у бізнесі став для Джонсона кризою в житті. Бізнесмен впав у депресію і почав задумуватися про самогубство. У 2013 році Джонсон продав свій бізнес компанії eBay за $800 мільйонів і захопився біохакінгом. Його глобальна ідея – отримати тіло 18-річного чоловіка – змінила не лише його спосіб життя, але й призвела до відкриття венчурного фонду, який інвестує у біотехнології.

Разом із Джонсоном працюють 30 лікарів, якими керує фахівець з регенеративної медицини Олівер Золман, засновник компанії 20one Consulting, яка займається омолодженням, і саме Браян Джонсон – найретельніший та найвідоміший її клієнт.

Під керівництвом лікарів Джонсон приймає БАДи, встає рано, тренується, їсть лише веганську їжу. Щомісяця він здає сотні аналізів, а щодня – важиться, вимірює індекс маси тіла, відсоток жиру й інші показники.

Не гребує бізнесмен і косметичними процедурами. До прикладу, йому роблять ін’єкції жиру, він користується сімома видами кремів, які в тому числі захищають його шкіру від сонця.

Дейв Еспрі (Dave Asprey)

Ще один біохакер, який захопився ідеєю вічної молодості задовго до Джонсона. Його ще називають батьком біохакінгу, людиною, яка витратила на вивчення свого організму понад $1 мільйон.

50-річний Еспрі займається біохакінгом із середини нульових. Починав чоловік зі стандартних схем: обмежив калорійність продуктів і робив фізичні вправи, потім почав експериментувати з БАДами та ноотропами.

Після поїздки в Тибет Еспрі став додавати у свою їжу масло з молока яка і створив авторський рецепт кави Bulletproof Coffee, що містить топлене масло гхі й інші екзотичні інгредієнти.

Наступним етапом біохакінгу Еспрі було створення власної системи харчування (Bulletproof Diet), а далі – корпорації Bulletproof 360 Inc у 2013 році, через рік – компанії Bulletproof Nutrition Inc. Реалізувався Еспрі як подкастер та автор декількох книг.

Джек Дорсі (Jack Dorsey)

47-річний засновник Twitter практикує годинні медитації, ретрити. Увечері підприємець приймає по черзі гарячу сауну і крижану ванну. Нещодавно він придбав інфрачервону сауну, якою користується після медитацій і перед виходом на роботу.

Що стосується харчування, то бізнесмен пробував веганство, а також сидів на палеодієті, однак у результаті зупинився на обмеженні їжі та голодуванні. Дорсі їсть всього раз на день – в інтервалі від 18:30 до 20:30, а з добавок приймає лише мультивітаміни.

До офісу Дорсі дістається виключно пішки, цю відстань у 8 кілометрів він долає за 1 годину 15 хвилин. На додачу чоловік не носить багато одягу та ходить у легкому одязі, навіть коли на вулиці холодно.

Експерти про біохакінг: важлива критична оцінка

Ярина Колісник, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри фізичної терапії та ерготерапії УКУ, так пояснила нам, що таке біохакінг:

«Саме поняття «біохакінг» трактують по-різному і є, зрештою, різні підходи – від більш поміркованих до взагалі екстремальних. У книзі Biohacker’s handbook подано таке визначення: «Біохакінг – це оптимізація роботи організму, стану здоров’я і самопочуття за допомогою науки, технології та глибоких знань про фізіологію людини й принципи правильного харчування». Біохакінг часто порівнюють із кібернетикою (від грецького – «мистецтво керування») – наукою керування складними системами різноманітного походження на основі знань, що сформовані на зворотних зв’язках.
Але так не завжди виходить на практиці й у тих дослідах, які часто проводять люди, що відносять себе до біохакерів. Багато з цих експериментів є взагалі небезпечними для здоров’я й ігнорують принципи біоетики. Перед застосуванням будь-яких нових методів, підходів важливо мати наукові докази їхньої ефективності та безпеки. Зрештою, і сам термін «біохакінг» є провокаційним, бо що означає зламати живе.
Вчені займаються вивченням процесів старіння та можливостей його уповільнення в галузях генетики (виявлення генів, що пов’язані зі старінням, довголіттям, через генетичні модифікації), нутриціології (збалансоване харчування, дотримання необхідної кількості кілокалорій, нутрігеноміка), фармації та біохімії (лікарські препарати, ніацінамід мононуклеотид, ресвератрол, куркумін), молекулярної, клітинної терапії, нанотехнологій. Однак наразі немає однозначних наукових доказів, що який-небудь метод або підхід може гарантувати вічне життя чи абсолютно якісне довголіття. Слід враховувати, що старіння – складний процес, який впливає на багато систем в організмі, і його уповільнення вимагає глибокого наукового розуміння біології людини та гармонійного підходу до здоров’я.
Важливо критично оцінювати наукове підґрунтя втручань у функціонування організму і звертатися до авторитетних джерел, таких як рецензовані журнали, авторитетні дослідницькі інститути (наприклад, цей) та фахівців, які займаються вивченням біології старіння. Наразі ефективність багатьох біохакінгових методів залишається предметом дискусій і подальших досліджень. А справді цінною інвестицією у власне майбутнє є здоровий спосіб життя».

Олеся Долинка, лікар-стоматолог, нутриціолог прокоментувала суть біохакінгу так:

«Головна ідея біохакінгу полягає в тому, що людина звертає увагу на своє здоров’я не тоді, коли хвора і хоче одужати, а тоді, коли вона здорова і прагне пролонгувати своє здоров’я. Це доступно, не лише багатіям, це доступно кожному! Питання у відповідальному ставленні до свого тіла і здоров’я вцілому! Сон по 7-8 годин, вечір без гаджетів (хоча б 1 годину до сну), збалансований раціон без заїдань, достатня кількість води протягом дня та базові вітаміни. Це все дає змогу як мінімум підтримувати себе в ресурному стані. Звісно, якщо ставити за мету омолодження, то необхідно більш ретельно ставитися до свого режиму дня, тренувань, харчування, користуватися послугами косметолога періодично, проводити детокс організму хоча б двічі на рік, відвідувати масаж-сауну, робити щорічний чек-ап у лікарів та пити якісні біодобавки. Як на мене, більшість із перерахованого можна починати робити прямо завтра».

Інвестиції у біохакінг та майбутнє ідеї

Минулого року, за даними аналітичного ресурсу Longevity.Technology, у компанії, пов’язані з довголіттям, було інвестовано понад $5 мільярдів. Серед цих інвесторів було багато відомих технобізнесменів. Багато з цих компаній намагаються різними способами продовжити життя, зосереджуючись на регенерації органів і редагуванні генів.

Але є й інші, більш інноваційні бізнеси. До прикладу, компанія із продовження життя Altos Labs досліджує біологічне перепрограмування. Вона вивчає терапію продовження життя на основі спеціальних індукованих плюріпотентних стволових клітин. Лише у неї вже вклали понад $3 мільярди, а її інвесторами є Юрій Мілнер та засновник Amazon Джефф Безос. Він, до речі, також був інвестором стартапу Unity Biotechnology, який займається боротьбою зі старінням.

Натомість засновник OpenAI Сем Альтман нещодавно інвестував $180 мільйонів у Retro Biosciences – компанію, яка намагається збільшити тривалість життя людини на десятиліття.

Ось ще декілька біотехнологічних компаній, які намагаються кинути виклик старості: Calico Labs, дочірня компанія Alphabet із дослідження довголіття, була заснована тодішнім генеральним директором Google Ларрі Пейджем у 2013 році. Tally Health – це нова біотехнологічна компанія, співзасновником якої є вчений із Гарварду Девід Сінклер. Вона може похвалитися кількома голлівудськими інвесторами, серед яких Джон Ледженд, Педро Паскаль і Зак Ефрон.

Інвестиції у біохакінг свідчать про те, що багаті люди готові вкладати свої кошти в те, щоб знайти (умовно) вічне життя. Чи будуть стартапи, про які ми згадували, успішними, наразі оцінити складно. Так само як ніхто не візьметься прогнозувати, скільки часу проживе найвідоміший хакер Браян Джонсон. Проте у тому, що він заробить багато грошей на ідеї біохакінгу і стане обличчям успішних бізнесів, побудованих навколо ідеї довголіття, можна не сумніватися.

Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодну публікацію!

Приєднатися до company logo
Продовжуючи, ти погоджуєшся з умовами Публічної оферти та Політикою конфіденційності.