Наслідки російської агресії призвели до переосмислення підходів ведення землеробства. Сьогодні аграрії працюють над тим, аби підвищувати урожай та економити ресурси водночас.
Світові тенденції в агро збігаються з українськими: відмінність полягає хіба у тому, що до уваги беруться радше кліматичні фактори, аніж безпекові. Втілити, здавалося б, взаємовиключне завдання допомагають новітні технології й роботизовані системи. Українські аграрії впроваджують технологічні рішення, щоб протистояти наслідкам збройної агресії рф у сільському господарстві. Розповідаємо, як дрони, штучний інтелект та альтернативні джерела енергії допомагають ефективно збирати урожай.
Частка сільського господарства у довоєнній економіці України відігравала вирішальну роль. У 2021 році на роль агросектору припадало 10% ВВП, а 41% всього експорту становила саме с/г продукція. Зокрема, частка соняшникової олії склала 40% світового експорту, кукурудзи та ячменю – понад 10%, пшениці й ріпаку – близько 10%.
За підрахунками Центру економічної стратегії, у 2022 році в Україні зібрали 64 мільйони тонн урожаю основних культур, що на 42 мільйони тонн менше, ніж у попередньому році. Оцінка частки замінованих площ земельного банку коливається від 24 до 30%, при цьому частина с/г земель знаходиться під окупацією. Загальні збитки українського сільського господарства внаслідок збройної агресії рф оцінюються у $40,2 млрд, підрахували у Світовому банку.
Модифіковані дрони для розмінування полів
За даними ДСНС, росіяни замінували приблизно 300 тис. км2 української землі. Частина нерозірваних снарядів досі лежить на орних землях і перешкоджає роботі фермерів. У ДСНС припускають, що на розмінування цієї території потрібно 5-7 років.
Втім, застосування новітніх технологій здатне значно пришвидшити цей процес, впевнений директор БФ «POSTUP» і співрозробник дрона-ідентифікатора вибухових предметів Влад Козак. Разом з інженером Русланом Рябченком вони розробили дрон, який здатний виявляти міни з високим рівнем детекції. Аграрний БПЛА для обприскування полів, поєднаний із магнітометром, записує дані з прив’язкою до геолокації.
«Ми завантажуємо ці дані у ПЗ, аналізуємо їх і створюємо мапу мінних полів, яку передаємо саперам ДСНС», – пояснює наш співрозробник.
Це не перше рішення на ринку, однак одне з найбільш ефективних.
«Переважно макрозйомка проводиться на основі малих дронів типу DJI Mavic. БПЛА знімають заміри на висоті 20-50 метрів. Однак для забезпечення високого рівня детекції необхідно сходити значно нижче – до висоти 1-2 метрів. Ми працюємо саме над таким рішенням», – пояснює Влад Козак.
Потенціал дронів в агросекторі не вичерпано
Загалом дрони у сільському господарстві – не новинка для України. Крім того, українські аграрії є трендсеттерами у цьому напрямі.
«В Україні застосування дронів для десикації (висушування рослин перед збором урожаю) вже стає стандартом, у той час як у сусідній Польщі це досі ексклюзивні випадки», – наголошує Влад Козак.
Всупереч війні все більше аграріїв використовують дрони для виконання технологічних операцій. За 2021 рік із застосуванням БПЛА було оброблено приблизно 1 мільйона га, у 2022 році – 1,2 мільйона га.
Популярність дронів продиктована їхніми технічними характеристиками. Наприклад, вони здатні виконувати технологічні операції, коли класична техніка не може зайти у поле, каже CEO компанії «DroneUA», експерт із робототехніки Валерій Яковенко.
«Три роки тому дрони в Україні почали працювати як швидка допомога: пройшов дощ, потрібно вносити засоби захисту рослин і фунгіциди. Але не можна внести, бо техніка тоне в багнюці. Воно висихає за 2 дні, а за 2 дні знову дощ. Знову висихає і знову дощ. У нас були ситуації, коли аграрії в поле не могли зайти 2 тижні. Весь цей час хвороба прогресує й урожай втрачається. Дрони – це єдиний інструмент, який дає змогу вчасно вносити засоби захисту рослин. Саме тоді, коли це потрібно, а не тоді, коли підсохне ґрунт», – пояснює Валерій Яковенко.
На деяких технологічних операціях дрони стали незамінними. Зокрема, агровиробники кажуть, що десикація соняшника – це робота, яку мають виконувати винятково дрони.
«Яким би висококліренсовим оприскувачем не користувалися на підприємстві, на поворотах він завалює рослини, пошкоджує шапочки. Фактично знижує урожайність з гектара внаслідок механічного впливу. Дрони можуть вносити засоби захисту рослин за собівартістю такою самою, як і класична колісна техніка, при цьому не створюючи колій і не пошкоджуючи рослини. Вказана технологічна операція дає змогу підвищити урожайність з кожного гектара на рівні цілої країни», – додає фахівець.
Втім, на цьому потенціал дронів не вичерпується. Хоча повністю замінити класичну колісну с/г техніку БПЛА поки не можуть, спектр їхнього застосування найближчим часом буде зростати.
«З одного боку, є операції, які дрони виконувати не можуть. Наприклад, внесення ґрунтових гербіцидів з великою нормою внесення води й певних препаратів на кшталт окремих фунгіцидів. З іншого боку, існує низка операцій, ефективність застосування дронів на яких поки що ретельно не протестована. Однак з моменту засвідчення перших ефективних дослідів із внесенням інсектицидів за допомогою БПЛА ринок почне зростати й у цьому напрямі також», – прогнозує Валерій Яковенко.
Найбільша проблема, яка стоїть на заваді розвитку галузі, – брак кадрів. Валерій Яковенко ділиться: ті вакансії, що раніше закривали за 2-3 тижні, сьогодні «висять» до 2 місяців.
«Моє особисте відчуття: строк, який ми витрачаємо на найм, збільшився приблизно утричі по всіх спеціальностях. Частину компанії мобілізували. Потрібно залучати більше жінок у робототехніку і вчити якомога більше верств населення, які після закінчення війни зможуть працювати не лише як найняті люди, виконуючи контрактну роботу, але і як самозайняті, що зможуть відкрити свої невеличкі бізнеси, надаючи послуги у сільському господарстві», – пояснює експерт.
Штучний інтелект для великих бізнесів і малих ферм
Технологічні рішення впроваджують не лише великі агробізнеси. Наприклад, засновник полуничної сімейної ферми «Файна Berry» Микола Стецьків застосовує комп’ютер поливу Fertikid, який контролює кислотність ґрунту й об’єм виливу на основі аналізу даних.
Застосування дронів теж є у планах, каже фермер. Однак поки що це віддалена перспектива з огляду на високу ціну обладнання. Ринкова ціна комплекту (дрон, додаткове устаткування, пристрої тощо) коливається від $13 до $20 тисяч залежно від моделі дрона.
Анастасія Волкова, засновниця українського агротех-стартапу Flurosat, у колонці для Forbes ділиться рефлексіями щодо ролі ШІ у розвитку с/г напряму.
«Штучний інтелект здатен створювати точні прогнози на основі історичних закономірностей, даних про урожайність і ринкових тенденцій. Це вагомий фактор для ухвалення рішень щодо термінів проведення робіт чи стратегії оптимізації», – зазначає науковиця.
Водночас, за її словами, не йдеться про потужності рівня GhatGPT. Для обробки великих масивів інформації потрібні значно досконаліші системи.
У компанії «Kernel», яка є найбільшим виробником та експортером соняшникової олії в Україні, готують мобільний застосунок, який зможе поєднати дані із супутників для відстеження та моніторингу стану полів, дані з обладнання й історичні дані про урожайність і погоду. На основі рекомендацій застосунку менеджери зможуть ухвалювати рішення про виконання технологічних операцій комплексно і віддалено.
Сьогодні український агротех зосереджений на мінімізації та компенсації наслідків російської агресії.
«Відсутність або перебої з постачанням електроенергії не мали впливати на збирання урожаю, його перевезення та приймання на елеваторах, заводах і терміналах. Аби забезпечити безперервність бізнес-процесів компанії, ми використовували альтернативні джерела живлення – від портативних зарядних станцій до промислових дизель-генераторів», – ділиться керівник ІТ-напряму «Kernel» Андрій Піший.
Водночас фахівець зауважує, що всупереч війні настав оптимальний час для реформування галузі.
«Наприклад, із розрахунку викидів CO2 й запровадження е-ТТН», – уточнює експерт.
Над створенням системи електронних накладних для оптимізації логістики у сільському господарстві в Мінінфраструктури працювали з 2019 року. Електронна товарно-транспортна накладна дасть змогу спростити процес обміну обліковими документами між усіма суб’єктами логістики й зробить його максимально прозорим.
Мінінфраструктури анонсувало запуск е-ТТН на 1 серпня 2023 року, однак процедура досі працює у тестовому режимі.
Воєнні виклики часто стають рушієм технологічних інновацій. Український досвід це підтверджує. Аграрії демонструють високу адаптивність до зовнішніх факторів: знаходять можливість працювати під час блекаутів, відновлюють логістичні ланцюжки, прокладають нові.
Крім того, обставини воєнного часу підкреслили важливість запровадження стійких підходів ведення сільського господарства. Все більше підприємств застосовують технологічні підходи, щоб підвищувати урожайність й економити ресурси. Такі технологічні новації, як модифіковані БПЛА для розмінування полів, мають усі шанси стати ексклюзивним винаходом, що не має аналогів у світі.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодну публікацію!
