Технологічний вимір війни – один із центральних. Штучний інтелект, роботизовані комплекси, БПЛА – ці новації здатні виконувати низку завдань, мінімізуючи ризики для життя та здоров’я особового складу. Однак цей принцип працює в обидва боки: дефіцит технологій доводиться перекривати людьми.
З’ясовуємо, як розвивається український defence tech і які розробки мають потенціал змінити хід війни.
Війна стимулює прогрес – перевагу отримує той, хто опановує технології. Серед новацій Першої світової – танки, газові атаки та вибухівка. Друга світова, попри всі її жахіття, пришвидшила винайдення антибіотиків та розвиток комп’ютерних технологій.
Війну росії проти України неодноразово називали «війною дронів». Нова хвиля комбінованих атак підтверджує цей статус. Росіяни винахідливо використовують дешеві шахеди, щоб виснажувати українські ППО, а потім завдавати ударів високоточною зброєю.
Докладніше про те, що заважає, а що допомагає Україні стати №1 у виробництві БПЛА, ми писали тут.
Доля України – стати державою № 1 у напрямі Military tech. Ці заяви лунали й із вуст глави держави, і від представників профільних міністерств. 1 січня 2024 року міністр оборони України Рустем Умєров анонсував нарощення закупівель українського озброєння. Однак щоб втілити амбітну мету, потрібні рішучі дії.
Але якщо війна – це двигун прогресу, то бюрократія – його гальмо. Від початку російсько-української війни у 2013 році інженери-розробники відзначали, що новації зустрічають радше опір, ніж підтримку, відтак процес постановки технологій на озброєння ускладнюється, а моральне застарівання його випереджає. Зокрема, бойовий модуль «ШаБля», який застосовується на передовій із 2015 року, офіційно було допущено до експлуатації лише у вересні 2023 року.
Щоб мінімізувати затримки, відведені на міжвідомчу комунікацію, у квітні 2023 року шість ключових державних органів, що відповідають за сферу безпеки та оборони: Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, РНБО, Міністерство стратегічних галузей промисловості, Міністерство економіки запустили координаційну defence tech платформу BRAVE 1. Brave 1 покликана стати дружнім для розробників та інженерів інструментом та супроводити їх на всіх етапах – від ідеї до запуску.
Бойові роботи та AI-ППО – ідеї, що випереджають час
Серед пріоритетних напрямів роботи платформи: розробки РЕБ/РЕР, наземних роботизованих комплексів (бойові, камікадзе, розмінування тощо), БпЛА, ШІ/МН, рішень із розмінування.
У коментарі ProIT керівниця Brave 1 Наталя Кушнерська повідомила: завдяки підтримці й супроводу платформи 15 інноваційних розробок уже кодифіковані Міністерством оборони України.
Роботизована платформа Sirko-S1 для перевезення спорядження або евакуації поранених
16 грудня інженер-розробник Євген Рвачов повідомив про допуск розробки до експлуатації в ЗСУ. Пан Євген пригадує: до створення платформи підштовхнули знайомі артилеристи, які поскаржилися на проблему із перевезенням БК.
Навесні 2023 року компанія Skylab розробила дві модифікації робота: Sirko-S та Sirko-S1. Це дистанційно керований апарат, який може перевозити зброю або спорядження вагою до 150 або до 200 кг (залежно від модифікації), пересуваючись по бездоріжжю, долаючи кути підйому до 15 градусів та занурення у брід до 20 см.
У грудні представник Міноборони також заявляв про допущення до експлуатації нових зразків українських РЕБ для протидії баражуючим боєприпасам і FPV-дронам.
Наземний бойовий модуль «ШаБля» для стримування ворожої піхоти та відображення атак
У вересні Міністерство оборони України також повідомило про поставку на озброєння дистанційного бойового модуля «ШаБля». Розробник – компанія Roboneers, яка працює над створенням військово-технологічних новацій із 2014 року.
Перший варіант турелі «ШаБля» автори представили ще у 2015 році. Це наземна установка, призначена для стримування піхоти ворога. «ШаБля» може вести вогонь дистанційно на відстані понад кілометр. Модуль озброюється кулеметом або автоматичним гранатометом.
Крім того, «ШаБля» оснащується тепловізором. Турель може встановлюватися на автомобілі, безпілотних наземних платформах, в окопах, бліндажах тощо. За допомогою консолі «ШаБля» можна керувати через кабель, WI-FI або Starlink.
Бойовий робот «Лють» – ще одна розробка Roboneers – успішно завершив польові тестування. Це броньована машина, озброєна танковим кулеметом та оглядовою камерою 360°.
«Лють» можна застосовувати як для штурму, так і для оборони позицій. За словами очільника Мінцифри Михайла Федорова, виробники готуються до масштабування проєкту.
Підсилення української ППО – AI-проєкт Zvook
Створений командою Respeecher, Zvook здатний акустично виявляти крилаті ракети, гелікоптери, дрони та винищувачі ворога на малих і середніх висотах.
Автор проєкту Дмитро Бєлєвцов так пояснює принцип роботи приладу:
«Це комплекс із 5-10 акустичних датчиків, що розкладаються на відстані від 500 метрів до кілометра. Працює за принципом геодезичної засічки: береться два напрямки, два кути – і за місцем їхнього перетину, тобто місцем вибуху, можна вирахувати траєкторію».
Раніше Zvook увійшов до переліку стартапів, які отримали інвестиції від компанії D3 Venture Capital.
Непомітний ударний безпілотник Backfire
18 вересня про допуск ударного безпілотника Backfire до експлуатації в Силах оборони повідомив миколаївський волонтер, командир зведеного загону ударних БПЛА «Злі птахи» Ілля Шполянський.
Backfire – автономний ударний безпілотник літакового типу, несе до 4 кг корисного навантаження. Безпілотний авіаційний комплекс для роботи на фронті складається із трьох ударних апаратів, пускової станції та станції наземного керування, а також спеціально обладнаного транспортного засобу. Ціна такого комплексу – $65 000.
Backfire не має радіозв’язку, тому він непомітний для радіоелектронної розвідки, пояснюють розробники. Радіус дії БПЛА – 35 км.
Чому новації поки не запущено у серійне виробництво
Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков так описував механізм і цілі роботи платформи Brave 1:
«Більше не потрібно стукати у двері різних міністерств, щоб показати свій виріб. Ви просто заходите на сайт, подаєте заявку і можете отримати допомогу з різних питань. Від військової експертизи й тестування на полігоні до пошуку комплектуючих і реєстрації патенту».
Втім, за словами представника команди «Злі птахи» пана Олександра, саме міжвідомча комунікація залишається забюрократизованою.
«Brave 1 допомагає з експертизою, ділиться контактами, однак на прискорення процедур платформа не впливає. Комісія Міноборони, яка повинна була затвердити дозвіл на експлуатацію для Backfire, не збиралася 2 місяці. Кожен раз переносилася з вівторка на п’ятницю, а з п’ятниці – на вівторок. А потім, коли ця комісія усе ж ухвалила рішення одностайно, ми ще 2 місяці чекали на підписання наказу, який це рішення комісії затверджує», – каже пан Олександр.
В інтерв’ю «Економічній правді» Наталя Кушнерська погодилася: допуск до експлуатації спочатку займав більше часу, аніж було заплановано. Однак запевняє: це допомогло напрацювати ефективні рішення для наступних проєктів.
Виробники переконують: готові масштабуватися і нарощувати виробництво. Для цього потрібні державні контракти. Допуск до експлуатації означає, що розробки стають доступними до замовлення у підрозділи. Щоб отримати умовний Backfire або Sirko-S1, командир може зробити запит, вказавши код із реєстру і бажану кількість приладів.
«Після цього, – пояснює Олександр, – командування аналізує цю потребу, відправляє у Генштаб, ГШ своєю чергою звертається до Держспецзв’язку (яка розпоряджається грошима «Армії дронів»), і вони замовляють ці пристрої.
Є й інший шлях укладання контрактів: Держспецзв’язку укладає прямий контракт із виробником. Тоді виробник передає пристрої Міноборони, яке розподіляє замовлення між родами військ, бригадами тощо. Цей спосіб, хоч і надійніший для виробника, однак не бездоганний. Якщо МО розподіляє комплекси на власний розсуд, виробник не контролює це. Контроль над ефективним використанням бортів є лише завдяки школам для операторів.
Від того, наскільки ефективно оператор опанував БПЛА і навчився проводити розрахунки для місій, залежить подальша ефективність застосування. Якщо бригада формує запит – командир відправляє операторів на курси. Якщо озброєння спустити «зверху», це не завжди працює».
Фахівець додає:
«На жаль, у багатьох бригадах і батальйонах командири не розуміють специфіку застосування БПЛА, бо в радянських підручниках про це не писали. Тому навіть новостворені РУБАК (рота ударних безпілотних комплексів – ред.) не завжди працюють ефективно. Потрібне навчання не лише розрахункам для операторів, а й тактиці для командирів, щоб підготувати їх використовувати можливості раціонально. Потрібна розробка стратегії використання різних засобів у взаємодії».
Команда виробників Backfire готується до укладання великого контракту.
«Зараз виготовляємо до 10 бортів на місяць. Є субпідрядник – український виробник, який готовий постачати фюзеляж для бортів, а це найбільш часозатратна частина. Якщо бюрократичний маховик запуститься, і все складеться якнайкраще, отримаємо замовлення в кількості, яка може мати суттєвий вплив на деяких ділянках фронту», – анонсує пан Олександр.
Від липня 2023 року в межах Brave1 працює грантова програма. У 2023 році автори проєктів могли подаватися на гранти у розмірі $5000 або $25 000.
У Brave1 звітують: станом на кінець грудня 2023 року було видано 139 грантів на загальну суму $2 375 000.
Втім, такі гранти часто не задовольняють потреб виробників, враховуючи вартість комплектуючих.
«У вересні Backfire отримав грант у розмірі $25 000. Це менше половини вартості одного комплексу. Можливо, для виробників FPV це зіграло б якусь роль. У 2024 році обіцяють гранти до $250 000, але поки не відомо, кому і як», – зауважує пан Олександр.
Українські інженери демонструють креативність і винахідливість. Вони ухвалюють гнучкі адаптивні рішення, які підтверджують ефективність на полі бою. Від боротьби з бюрократією та швидкості масштабування залежить успіх цих розробок на фронті. А головне: збереження найціннішого ресурсу – людського життя.
Підписуйтеся на ProIT у Telegram, щоб не пропустити жодної публікації!
